Вирiшення проблеми застосування одноразового медичного одягу i бiлизни є одним iз найважливiших соцiально значущих завдань практичної медицини. Актуальнiсть проблеми полягає в тому, що використання сучасного одноразового медичного одягу i бiлизни, забезпечення ними вiтчизняної кардiохiрургiї, нейрохiрургiї, дитячої хiрургiї, ортопедiї, трансплантологiї, стоматологiї, акушерства,   гiнекологiї    сприяє   зниженню

iмовiрностi занесення iнфекцiї пiд час надання медичної допомоги в рiзних лiкувальних установах, при лiквiдацї наслiдкiв надзвичайних ситуацiй.

Наприкiнцi 70-х рокiв людство зазнало нового лиха - СНIД (синдром набутого iмунодефiциту), яке розвiяло передчасний оптимiзм про кiнець спустошливих епiдемiй. Поступово розповсюджуючись, епiдемiя ВIЛ/СНIДу знищила в 2003 роцi понад 3 млн.   чоловiк,   5   млн. були зараженi ВIЛ.
У    результатi    загальна    кiлькiсть    людей,

якi живуть з цим вiрусом, досягла 42 млн. Попереду всiєї планети, як i ранiше, Африканський континент - близько 30 млн. чоловiк. Росiя та Україна за темпами зростання захворюваностi сьогоднi вийшли в "лiдери", випередивши навiть Африку. В Українi на 1 грудня 2003 року офiцiйно зареєстровано 60 624 ВIЛ-iнфiкованих чоловiк, iз яких вiд перших випадкiв появи СНIДу (1987 рiк) дотепер померло 3220 осiб. За оцiнками вчених i незалежних експертiв, таких   людей   у   10-100   разiв   бiльше,   нiж

виявлених. Є припущення, що в Українi iнфiковано близько 1% дорослого населення (За матерiалами статтi Гордiєнка С.М. "СНIД: все ще попереду", "Здоров'я України" № 1-2/2004). Щодня у 22 мешканцiв України виявляють СНIД, щодня двi людини вмирає вiд цiєї хвороби.
Найбiльш ураженими СНIДом є :
Донецька область - 12 тисяч 858 чоловiк
Днiпропетровська область - 11 тисяч 8 чоловiк
Одеська область - 8 тисяч 971 чоловiк
Миколаївська область - 4 тисячi 26 чоловiк
АР Крим - 3 тисячi 988 чоловiк
Луганська область - 1 тисяча 772 чоловiка
Харкiвська область - 1 тисяча 653 чоловiка
Запорiзька область - 1 тисяча 596 чоловiк
Черкаська область - 1 тисяча 470 чоловiк
Полтавська область - 1 тисяча 207 чоловiк
Київ - 2 тисячs 271 чоловiк
Севастополь - 793 чоловiка
(iнформацiя сайту www.aids.ua )

Керiвник представництва Єврокомiсiї в Українi пан Норбер Жустен у груднi 2003 року виступив з доповiддю у Верховнiй Радi України. У нiй вiн звернув увагу парламентарiв на недавнi дослiдження, проведенi мiжнародними експертами, де розрахованi оптимiстичний i песимiстичний прогнози розвитку епiдемiї ВIЛ/СНIДу в Українi. Вiдповiдно до оптимiстичного сценарiю, кiлькiсть ВIЛ-позитивних людей до 2010 року перевищить пiвмiльйона, а число смертельних випадкiв - 43,4 тисячi. При розвитку подiй за песимiстичним сценарiєм - вiдповiдно - 1,44 млн. та 89,2 тис. Крiм того, середня тривалiсть життя знизиться до 66 рокiв. I бiльше половини бюджету Мiнiстерство охорони здоров'я змушене буде витрачати на вирiшення проблем, пов'язаних з епiдемiєю. Цифри шокують, особливо якщо брати песимiстичний варiант, який бiльш iмовiрний. Однак Україна має ще досить часу i шансiв для боротьби з вiрусом, щоб не допустити неконтрольованого розвитку епiдемiї за песимiстичним сценарiєм. Але це потребує масштабних, конкретних i зосереджених заходiв, якi необхiдно вживати негайно (За матерiалами статтi Гордiєнка С.М. "СНIД: все ще попереду", "Здоров'я України" № 1-2/2004). Крiм СНIДу, iснують ще й такi небезпечнi захворювання, як гепатит, туберкульоз, пневмонiя та її модифiкацiї. Найбiльш контактною групою, крiм близьких родичiв хворих, є медичнi працiвники. В офiцiйних матерiалах ВООЗ (1998 р.) гепатит В вiднесений до професiйних захворювань медпрацiвникiв, ризик захворiти у них в 2-10 разiв вищий, нiж в iншого населення. З 1991 року Законом України СНIД також був вiднесений до професiйних захворювань медпрацiвникiв. Зараження медичних працiвникiв найчастiше вiдбувається при контактi шкiри i слизових оболонок з бiологiчними рiдинами, тканинами хворого (кров'ю, сироваткою, спермою, спинномозковою рiдиною, кiстковим мозком тощо), при травматизацiї пiд час виконання манiпуляцiй (порiз, укол, ушкодження шкiри дрiбними уламками кiстки). У першу чергу на небезпеку зараження наражаються спiвробiтники гематологiчних, реанiмацiйних, травматологiчних, стоматологiчних, пологових, хiрургiчних, патологоанатомiчних вiддiлень, вiддiлень гемодiалiзу, процедурних кабiнетiв, лабораторiй, пунктiв надання першої медичної допомоги, а також осiб, що працюють на виробництвi iз заготiвлi кровi, її компонентiв, препаратiв. Донедавна вважалося, що зараження медичного персоналу вiдбувається, головним чином, внаслiдок ушкодження голкою або iнструментом. Однак навiть при ретельному дотриманнi запобiжних заходiв, кров, сироватка або бiологiчна рiдина, потрапляючи на одяг медпрацiвника, поглинаються нею i проникають усередину, i якщо на тiлi є порiзи або дрiбнi непомiтнi травми, пошкодження шкiри, дерматити - ризик зараження вiрусом рiзко зростає. Крiм того, небезпечним є i процес подальшої обробки бiлизни та одягу, на який потрапила кров, її компоненти або iншi видiлення. Проблема безпеки вийшла на державний рiвень. Якщо взяти до уваги все вищесказане, стає зрозумiло, що профiлактика iнфiкування медичних працiвникiв пiд час виконання службових обов'язкiв починається з надiйного та гарантованого захисту шкiри рук, тiла. На сьогоднi традицiйний медичний одяг та бiлизна для операцiй або манiпуляцiй з бавовняних або синтетичних тканин не можуть захистити медикiв вiд проникнення ВIЛ-iнфекцiї та, особливо, вiрусного гепатиту В i С. Надiйним засобом захисту може стати одноразовий медичний одяг i бiлизна.
 
ПРАВОВА БАЗА
 
Сьогоднi в Українi створена розвинута правова база з питань захисту населення i медичних працiвникiв.
 
Закон Украины "Про запобiгання захворюванню на СНIД та соцiальний захист населення" (Прийнятий 12.12.1991 р. №1972-ХII).
 

IНСТРУКЦIЯ З ОРГАНIЗАЦIЇ ПРОВЕДЕННЯ КОМПЛЕКСУ ПРОФIЛАКТИЧНИХ ЗАХОДIВ В АКУШЕРСЬКИХ СТАЦIОНАРАХ

          Класичний медичний халат шиють з бiлої стовiдсоткової бавовняної тканини. Скiльки ж живе халат, якщо врахувати, що прати його потрiбно ледь не щодня. А скiльки коштує доставка бiлизни в пральню, прасування, наступна дезiнфекцiйна обробка та iн. Не марнуйте часу - вже пiдраховано, що застосування одноразового медичного одягу вигiднiше тiльки в матерiальному планi на 40%. От ще цифри для порiвняння: вага одного халата зi звичайної бязi, ситцю або ж дорогої iндiйської тканини складає стiльки ж, скiльки й 20 одноразових з так званого "полiпропiленового нетканого матерiалу". Вартiсть з урахуванням перерахованих послуг теж не на користь бавовняного. А видiлення неприпустимого для медицини текстильного пилу ставить останню крапку в суперечцi мiж одноразовою та багаторазовою бiлизною.
          Монополiї бiлого бавовняного халата через такi вади в нашiй не найбiльш благополучнiй медицинi був пiдписаний смертний вирок. Свiтова медична практика вiд цих матерiалiв давно i рiшуче вiдмовилася та використовує одноразову медичну бiлизну. Вона має такi позитивнi якостi, як нетоксичнiсть, вiдсутнiсть алергiчних реакцiй, властивiсть вiдштовхувати кров та iншi рiдини.
          Аналiз зарубiжної медичної практики показує економiчну ефективнiсть використання одноразової бiлизни порiвняно зi звичайним текстилем з бавовни. Зокрема, за проведеними у Великобританiї дослiдженнями, вiдсоток виникнення пiсляоперацiйних iнфекцiйних ускладнень зменшується на 3,3% у разi використання одноразової бiлизни порiвняно з бiлизною з бавовняного текстилю. З урахуванням кiлькостi проведених у Британiї на рiк 1,7 млн. операцiй, перебування в клiнiцi хворого - 9 дiб, вартостi одного дня лiкування - 100 англ. фунтiв, економiя коштiв за рахунок зменшення iнфекцiйних ускладнень складає 50 млн. англ. фунтiв (3,3% * 1,7 млн. операцiй * 9 дiб * 100 англ. фунтiв = 50 млн. англ. фунтiв).
          За оцiнками експертiв, у Росiї вiдсоток виникнення пiсляоперацiйних iнфекцiйних ускладнень зменшується на 8% у разi застосування разової бiлизни. З урахуванням кiлькостi операцiй на рiк - 5,8 млн., перебуванням в лiкарнi 9 днiв, вартiсть одного лiжкодня 400-500 руб., економiя бюджетних коштiв внаслiдок використання одноразової бiлизни становить 2,1 млрд. руб. (8% * 5,8 млн. * 9 дiб * 500 руб. = 2088 млн. руб.) (За матерiалами сайту www.medic.ru).
          Перехiд на медичний одяг i бiлизну одноразового використання замiсть багаторазового дозволить заощадити кошти i пiдвищити ефективнiсть витрат на охорону здоров'я. Заощадження утвориться за рахунок зменшення витрат на лiкування медперсоналу i хворих унаслiдок виникнення пiсляоперацiйних iнфекцiйних ускладнень. Беручи до уваги специфiчнiсть застосування виробiв для хворих, у тому числi iнфiкованих, прання та дезiнфекцiя вимагають енергозатратної жарової обробки та виявляються дорожчими, нiж виробництво i використання одноразових виробiв.
          У цивiлiзованих країнах неухильно та поступово бавовняна медична бiлизна та одяг багаторазового використання замiнюється виробами одноразового застосування iз синтетичних матерiалiв. Причини зростаючої потреби в подiбнiй продукцiї подiбнi до наших: збiльшення кiлькостi особливо небезпечних захворювань (ВIЛ, гепатит, атипова пневмонiя i туберкульоз) та зростання енерговитрат на пiсляоперацiйну обробку виробiв багаторазового застосування (журнал "NONWOVENS INDUSTRY", October 2002, стаття "Nonwovens in Medical Market").

          За даними експертiв на сьогоднi рiвень забезпечення медичним одягом та бiлизною одноразового використання в Росiї складає 0,32% (за матерiалами сайту www.medic.ru).
          Як приклад наводяться наступнi данi. У Росiї проводиться 5,8195 млн. операцiй на рiк. Потрiбна вiдповiдна кiлькiсть хiрургiчної бiлизни та одягу хiрургiчнiй бригадi з 5 чол. (хiрург, асистент, анестезiолог, 2 операцiйнi медсестри), тобто 5,8195 * 5 = 29,0975 млн. комплектiв. 20% вiд всiх оперованих перебувають у важкому станi (видiлення рiдини, кровi тощо), тобто 1,1639 млн. чол. з урахуванням вторинної iнфекцiї. Змiна бiлизни для них становить 5 комплектiв на добу, тобто 1,1639 млн. чол. * 21 добу * 5 компл./добу = 122,18 млн. комплектiв. Рiчна потреба акушерства та гiнекологiї - 3,1 млн. комплектiв.
          Даних про потребу України в одноразовiй бiлизнi у нас немає, однак, можна припустити, що цифра з насиченостi ринку цим продуктом ще нижча за росiйську.
          Державної програми, яка б грунтувалася на реальних статистичних показниках та економiчних розрахунках, враховувала б дiйснi потреби практичної медицини, визначала б засоби та шляхи їх вирiшення, у нас досi не iснує.

Номенклатура виробiв i комплектiв включає понад 90 найменувань.
Це: ПРОСТИРАДЛА I ПЕЛЮШКИ РIЗНИХ РОЗМIРIВ I ЩIЛЬНОСТI, ХАЛАТИ I КОСТЮМИ МЕДИЧНI I ХIРУРГIЧНI, БАХIЛИ, ГОЛОВНI УБОРИ, СОРОЧКИ ДЛЯ ПОРОДIЛЛI, НЕПРОМОКАЛЬНI ФАРТУХИ I НАРУКАВНИКИ, КОМПЛЕКТИ ЗАХИСНОГО ОДЯГУ АНТИ-СНIД (комплектацiя вiдповiдно до вимог наведеної вище Постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 18 грудня 1998 р. №2026), АКУШЕРСЬКI I ГIНЕКОЛОГIЧНI КОМПЛЕКТИ, КОМПЛЕКТИ ПОСТIЛЬНОЇ БIЛИЗНИ ТА IН.
          Вироби випускаються стерильнi у подвiйнiй упаковцi i нестерильнi, що дає можливiсть задовольнити потреби всiх галузей медицини. Уся продукцiя високої якостi i доступна за цiною, адаптована до умов i вимог українського ринку.
         Вiдповiдно до кодiв економiчної класифiкацiї дiяльностi закупiвлi здiйснюються за статтею МЕДИКАМЕНТЫ 1132.